- понаряджувати
- —————————————————————————————понаря́джуватидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
понаряджувати — ую, уєш і понаряджа/ти, а/ю, а/єш, док., перех., розм. Нарядити багатьох … Український тлумачний словник
понаряджати — див. понаряджувати … Український тлумачний словник
понаряджуваний — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до понаряджувати. || понаря/джувано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки